НАПОЛЯГА́ТИ на чому, з інфін. і без додатка (наполегливо вимагати, добиватися від кого-небудь виконання чогось), НАСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ що, ОБСТАВА́Т... смотреть
НАСТО́ЯТИ¹ див. насто́ювати¹.НАСТО́ЯТИ² див. насто́ювати².
недок. настоювати, док. настояти(наливку і т.п.) to make liqueur (of); (чай) to infuse, to draw
Настояти См. Настоювати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 524.
насто́яти 1 дієслово доконаного виду наполягти насто́яти 2 дієслово доконаного виду зробити настій
див. настоювати I.
【完】 见 настоювати
Наполягти
див. настоювати I.
сов. от настоювати
павучаць, навучаць